наносити

наносити
НАНО|СИТИ 1 (1*), ШОУ, СИТЬ гл. Принести что-л. в несколько приёмов:

наносиша воды до избытка. ЖФП XII, 42в.

НАНО|СИТИ 2 (26), ШОУ, СИТЬ гл.
1. Наносить, причинять кому-л. что-л.:

ѥще же и раны нанос˫аще ѥмѹ ЖФП XII, 38а; а ѥже преславно дѣла б҃ь˫а молчати. бѣду д҃ши наносить. СбЧуд XIV, 58в; и ˫азвы на(м) наносить. (ὀνειδίζῃ) ГБ XIV, 112г;

|| навлекать, наводить что-л.:

останис˫а таковааго дѣла. хѹлѹ бо наносиши на родъ свои ЖФП XII, 29в; словеса же зъла сѹды недобры наносѧть. УСт XII/XIII, 234; гнѣвъ б҃ии наносить на главу свою ЗЦ к. XIV, 107г;

|| возлагать:

иже самъ изъбравъ цр҃квьны˫а сѹди˫а. и словомь и дѣломь непорочны. и г҃ла ˫ако недобрѣ ни по правьде ѡсѹженъ быхъ ѡ нiхъ или некоѥ ино порѹченьѥ наносѧ на сщ҃ны˫а мѹжа КР 1294, 109в;

|| применять, пускать в ход:

законъ бо б҃жии повелѣ. олтарю б҃жию прѣсто˫ащиимъ. отъ олтарѧ питатисѧ. понѥже ни воинъ коли своими ѹрокы орѹжи˫а на ратьны˫а, наносить. (ἐπιφέρεται) КЕ XII, 17а;

|| зд. Соединять:

ѥдиного тѣла приобьщаѥмсѧ. вси ѹбо растворимъ себе въ плоть ѥдину. не телеса другъ другу наносѧще. но д҃ша в любовь соѹзы. совъкуплѧюще (συναναφέροντες) ПНЧ XIV, 183а.

2. Предлагать, предписывать:

многы же стр(с)ти подвигъ показавъ бл҃жныи ап(с)лъ павелъ. вѣдыи ˫ако добрѣѥ ѥсть разрѣшитисѧ. и съ хр(с)тосомь быти. наносить и гл҃ть. (ἐπιφέρει) ПНЧ 1296, 143; сиѥ бо мню быти дарованиѥ. ѥже ст҃ыи наносить павелъ. (ἐπιφέρεται) ПНЧ XIV, 186в; достославноѥ толикому житию сказа ниѥ наносимъ ѹбо. (ἐπιφέρωμεν) ФСт XIV, 76б; и жидо(м) ѹка(з) наноси(т). [Павел] (εἰς παροδειγμα φέρει) ГБ XIV, 94б; оному же ни слово(м) ѹтѣшающу и(х). но па(ч) болшее запрѣще(н)е наносѧщу. (ἐπιφέροντος) ЖВИ XIV–XV, 127в.


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Нужно сделать НИР?

Полезное


Смотреть что такое "наносити" в других словарях:

  • наносити — I нанос ити ошу/, о/сиш, док., перех. Кількома заходами принести велику кількість чого небудь. II нан осити о/шу, о/сиш, недок., нанести/, су/, се/ш; мин. ч. нані/с, нанесла/, нанесло/; док., перех. 1) Приносити велику кількість чого небудь. 2)… …   Український тлумачний словник

  • наносити — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  глаг. возлагать; нанести вину представить обвинение (Деян. 25,… …   Словарь церковнославянского языка

  • наносити — I [нано/сиетие] о/шу, сиеш; нак. о/с , о/с теи, недок. II [наноси/тие] ноушу/, о/сиеш; нак. си/, ноус і/т , док …   Орфоепічний словник української мови

  • наносити — див. нанести …   Словник синонімів української мови

  • наносити — дієслово недоконаного виду наносити дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • різьбити — (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), вирізьблювати, вирізьбити, вирізати, вирізувати, вирізати; карбувати, викарбовувати, викарбувати (на поверхні твердого матеріялу); мережа[и]ти, вимережувати,… …   Словник синонімів української мови

  • вибивати — а/ю, а/єш, недок., ви/бити, б ю, б єш; мн. ви/б ють; наказ. сп. ви/бий; док. 1) перех. Відокремлювати ударами від чого небудь; поштовхами викидати, виламувати. •• Вибива/ти з ко/лії порушувати узвичаєний плин життя, ставити в незвичайні умови.… …   Український тлумачний словник

  • нанести — 1) = наносити (про вітер, заметіль, воду, а також безос. захопивши своїм рухом, принести й скупчити в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу тощо), нагнати, наганяти, нагонити, нагорнути, нагортати; намести, намітати, навіяти, навівати …   Словник синонімів української мови

  • вина — ВИН|А (1167), Ы с. 1.Причина, повод: ˫Аκο ѥже... ||...зълѣ гл҃ати и клеветати. вражьды и ненависти. рати начѩло вина бываѥть. Изб 1076, 99 об. 100; Вьсемоу ли грѣхоу и блоудоу оубо. вина ѥсть ди˫аволъ. Там же, 190; обави виноу ѥ˫а же ради прииде …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • воиникъ — ВОИНИК|Ъ (64), А с. Воин: Оувѣдѣ на с˫а паче нежели на ѡны. ѡроужиѥ подвизавъ. неправьдьныи воиникъ. страстьнѣ падъ на ||=брани. и ц(с)рьствоу же римьскомоу и воиномъ. посрамлѥни. (ὁ ἀλιτήριος!) ЖФСт XII, 93 об. 94; законъ б҃иi пов(е)лѣваѥть.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»